Бог — світло, й ніякої у ньому темряви немає. Коли ми кажемо, що маємо з ним спільність, а ходимо в темряві, то ми говоримо неправду й не чинимо правди. А коли ходимо у світлі, як він сам — у світлі, ми маємо спільність один з одним, і кров Ісуса Христа, його Сина, нас очищує від усякого гріха (Перше послання Йоана Богослова, 1:5-7)
Світ осяяло світло
На початку буття.
Сяють промені світла
У людських серцях.
Сяє світлом людина
Чужа і своя,
І осяяні світлом,
Друзі, ви, як і я.
В світлі іди
Всюди й завжди.
В світлі ходи
Всюди й завжди,
Як у бриджах зі шкіри,
Патлатий, патлатий,
Джордж Фокс прямує
У світлі у славнім.
Буква і позолота,
Закритість і дзвін
Замурують навічно?
Та ні! – твердить він.
Коли букву забудуть,
Впадуть мури ці –
Буде сяяти світло
У щасливім кінці.
В світлі іди
Всюди й завжди.
В світлі ходи
Всюди й завжди,
Як у бриджах зі шкіри,
Патлатий, патлатий,
Джордж Фокс прямує
У світлі, у сяйві.
«Будеш свято клянутися?»
«Ні!» – відповів.
«Мені правда святіша,
Ніж дзвін гучних слів».
«Як дамо тобі зброю,
Чи підеш у бій?»
«Зло від зла не загине.
Совість каже: не вбий.»
В світлі іди
Всюди й завжди.
В світлі ходи
Всюди й завжди,
Як у бриджах зі шкіри
Патлатий, патлатий
Джордж Фокс прямує
У світлі у славнім.
Ніч занурює нас
У моря темноти…
Крізь ту ніч буду я
В море світла іти!
Киньте мене за грати –
Сяйво все ж буде вільним.
І я буду ходити
У славному світлі.
Рухайся в світлі.
В світлі іди.
Світлом прямуй.
В світлі ходи.
Патлатий, патлатий,
В штанях шкіряних,
Йде у славному світлі –
Джордж Фокс світ змінив!
Автор: Сідні Картер. Переклав українською Юрій Шеляженко.
