У дні, коли світ відзначив річницю закінчення першої світової війни, а Україна долає темряву брутального вторгнення та злочинної корупції, Друзі у молитві плекають надію на світ без війни та армій, де життя людей буде радісним і щасливим, рішучі працювати заради наближення майбутнього небесного царства. Ми були зворушені духом вітати нових людей і нові ідеї у медійному комітеті.
Вступне слово:
Доброго дня, Друзі. Вітаємо та ласкаво просимо до цього священного простору онлайн. Раді вітати Антоніну, нового Друга на наших зборах. Поздоровляємо Фарука з його днем народження. Йому 27 років.
Колись давно Джордж Фокс написав листа, в якому були такі слова: «Тож усі Друзі, що до Світла звернулися… до Христа Ісуса, Спасителя ваших душ, – у цьому світлі ви приходите, щоб побачити Його, яке походить від Нього, у цьому Світлі ви побачите весь гріх, зло та корупцію, що протилежні йому – стійко дотримуйтеся Світла; ви побачите своє спасіння».
У цьому світлі розпочнемо наші тихі молитовні збори протягом півгодини, які будуть записані та опубліковані. Кожне Богослужіння вголос вітається.
Юрій Шеляженко:
11 листопада у світі відзначають День Перемир’я, день закінчення першої світової війни. До нього хотів дожити, але не дожив поет Іван Франко. Він уходив на небеса з надією, яку висловив у останньому вірші:
“Лазурем небо чистеє пишається,
Коли війна нелюдяна кривава
На мир переміняється”.
З цією надією ми живемо і молимося сьогодні за справедливий мир.
Цього року річниця перемир’я була затьмарена викриттям злочинної жадібності масштабних корупційних схем наближених до влади людей.
Зараз ці люди під санкціями, їх притягають до кримінальної відповідальності.
Найбільшим цинізмом було те, що вони вимагали гроші, погрожуючи у іншому разі зруйнувати бізнес людей, який приносив у домівки електрику і світло. Якщо їм не платили хабаря, вони погрожували жорстокою військовою мобілізацією працівників критичної цивільної інфраструктури.
Тобто, їхній грабунок народу України був побудований на застосуванні свавілля армії.
І це військові, прикордонники, випустили крадія з награбованим за кордон.
Глава Української держави поступив правильно, коли застосував санкції до свого партнера по бізнесу, який виявився злодієм.
І коли кажуть, що влада не має примножувати свої багатства, про це сказано у Біблії, у книзі Повторення Закону 17:17.
Але пам’ятаймо, що правда є глибшою, ніж те, що на поверхні.
Там же у Повторенні Закону сказано, що влада не має примножувати бойових коней, не має примножувати військову силу, натомість має покладатися на Божий закон.
Справа не в особистостях, а в тому, що абсолютна влада – це самообман, який корумпує абсолютно.
Коли люди надто довіряють насильству, вірять в армію більше, ніж в правду і любов, це неодмінно закінчується безмежною жадібністю, війнами, зверхністю і моральною деградацією влади, крадіжкою податків і крадіжкою свободи та життя людей. Це сталося у наших російських сусідів, які зараз вбивають український народ, і це може трапитися у нас, якщо ми будемо вірити у зброю, а не у Бога.
Не можна вірити у насильство. Як сказано у Псалмі 19:8, хтось славить бойові колісниці і покладається на них, а ми славимо Господа, Бога нашого, і на Нього покладаємося.
Артем Денисов:
Останніми днями знайшов для себе дуже цікавий ресурс буддистів з Англії, у них доволі доволі цікавий аналіз квейкеризму, віри та практики квейкерів. Є відомий переказ про те, як Вільям Пенн перестав носити меча після того, як Джордж Фокс порадив йому “носити оте, поки можеш”. Він прийшов самостійно до розуміння того, що не може носити меча. І було досить цікаво подивитися, як це розуміється як просвітлення, як буддизм та квакерство перетинаються між собою і доповнюють одне одне. Було б добре, щоб Друзі ділилися подібною духовною інформацією і між собою, і в соціальних мережах.
Юрій Шеляженко:
Хочу подякувати Артему за такий спонтанний момент богослужіння у справах релігійної громади. І, до речі, варто нагадати, що у нас є медійний комітет для поширення слова Божого, звістки світла, добра, любові, правди. Це дуже важливо. Якщо хтось з присутніх бажає доєднатися до медійного комітету, скажіть або напишіть в чаті. І я думаю, ми зможемо прямо сьогодні вирішити питання приєднання та співпраці у публікації правди, якщо таким є відчуття зборів.
Фарук Джавед:
Дорогі брати і сестри, я прошу вас, оскільки Різдво наступного місяця, у грудні, і всі зайняті підготовкою до Різдва, я прошу вас підтримати у Світлі найслабших і найбезпорадніших людей у Пакистані. Я хочу роздати теплий одяг на Різдво дітям і теплі ковдри жінкам. Я хочу залучити всіх цих людей до радості Різдва, і я прошу ваших молитов і допомоги.
Маргарет Трейсі:
Кевін Т. МакЕніні, поет-лауреат долини Смітфілд у штаті Нью-Йорк, написав цей вірш про Formicidae, що є грецьким словом для позначення мурах.
Всього сто двадцять мільйонів років віком,
володарі цієї земної кулі, що вертиться, аж голова йде обертом,
двадцять відсотків всієї біомаси
знамениті грізні Formicidae –
грекам відомі мірмідони –
вони марширують чорними клиноподібними формуваннями
під час ранкового наступу на вулик медоносних бджіл,
щоб пограбувати золоті скарби й солодкі багатства
у своїх далеких родичів, медоносних бджіл,
поки матка, королева вулика, намагається захистити свою молодь.
Тож давайте позбудемося нашої зброї та боєприпасів,
поки ми не осквернили цей чудовий сад.
Я розумію це так. Бджола хоче меду. Мураха хоче меду. Ці маленькі істоти борються за це багатство, воюють навіть зі своїми далекими родичами по біологічному ряду (і ті, й інші належать до перетинчастокрилих), бо всі хочуть меду. Я маю на увазі, що тваринний світ, як він каже у своєму вірші, дуже схожий на те, як людські народи поводяться сьогодні. І в кінці своєї думки він закликає позбутися ракет, бомб, рушниць, тощо, аби не знищувати цей чудовий сад. За аналогією з царством тварин, не поводитися так, як вони. Бо інакше ми не просто знищимо вулик медоносних бджіл, ми знищимо всю Землю. Тоді в нас не буде Землі, на якій можна жити. Це його думка, чому треба позбутися зброї та боєприпасів.
Юрій Шеляженко:
Ведмеді також хочуть меду. Я маю на увазі, який жадібний Путін до українських земель; він повинен негайно скласти зброю. Просто моє доповнення. Чудовий вірш.
Антоніна Спіріна:
Я українська жінка, зараз проживаю в Великобританії. Жила у темряві багато років, фігурально кажучи, звісно. Якось так раптово мені відкрилося Квакерство. Я багато думала над цим перед тим, як приєднатися до цих зборів, до молитов. І це таке зважене рішення було. Справді радісно, що я тут. Це дуже приємно бути серед однодумців, серед людей, які знаходять доброту та людяність у своїх серцях, попри всю цю пропаганду, всю цю негативну інформаційну енергію та все таке інше.
Заключне слово:
Друзі, на завершення Богослужіння сьогодні закликаю молитися за справедливий мир і підтримувати у світлі усіх, хто страждає від війни, хто чинить ненасильницький спротив війні, хто відмовляється вбивати попри всі тяготи та переслідування за віру і переконання. Плекаймо надію на світ без війни, де життя людей буде радісним і щасливим. Працюймо заради наближення небесного царства. Зустрінемося на наступних молитовних зборах.