У цей день, що ознаменувався обіцянками лідерів з українського і з російського боку припинити вогонь і дотримуватися тиші, поки інша сторона дотримуватиметься тиші, – обіцянками, яким було важко повірити, але які все одно було приємно чути; у цей день, коли Католицька і Православна Церкви примирилися у святкуванні Великодня в один день, — українські квакери вшанували на молитовних зборах щоденне диво присутності воскреслого Христа в нашому житті. Дотримуючись настанови «Порад і питань» шукати все, що у нашому власному способі життя може містити зерна війни, ми зустріли виклик поміркувати, чи справді в усій відомій історії був хоч один день без війни, і ми були зворушені сказати правду про всюдисущу вічну любов Христа, яка робить мир завжди присутнім всередині та зовні, бо поряд з усяким кровопролиттям є ті, хто відмовляється вбивати, хто полегшує, а не збільшує страждання, поряд з кожним полем бою є безліч мирних просторів, сповнених небесного спокою, на кожний момент горя приходиться безліч моментів радості, і так мир завжди є більшим та переважає всі війни. Друзі вірять у досконалість, свободу від гріха через активну вірність Світлу; за словами квакерського богослова Роберта Барклі, після того, як Христос воскрес і завершив працю нашої спокути, Він зробив спасіння можливим для кожної особи і довів, що ніхто не є абсолютно проклятим за гріхи. Ми дійсно не відчуваємо і не можемо відчувати мир, коли бачимо несправедливість; ми маємо бути співчутливими та дбайливо ставитися до кожної живої істоти, яка постраждала від війни, і ми маємо протистояти несправедливості ненасильницьким шляхом. Але нам також потрібно поділяти радість і щастя кожної живої істоти, яка знаходить мир у душі та навколо, і ми повинні зміцнювати цей мир, перетворюючи простори миру на всесвіт, перетворюючи моменти миру на вічність, щоб принести мир усім і кожній душі. Нам потрібно слідувати баченню Джорджа Фокса, який бачив океан темряви та смерті, але бачив також нескінченний океан світла та любові, який розчиняв океан темряви. Нам потрібно врятувати світ від воєн, відмовляючись вбивати, тому що в океані світла немає місця трансцендентному прокляттю війни. Путіни з усіх кутків пекла можуть зруйнувати сотні наших церков, але вони не можуть зруйнувати мирне царство віри та дії. Внутрішнє світло Христа завжди вестиме кожну душу через сумління до більш досконалого світу без воєн.
Вступне слово:
Друзі, Христос воскрес, і навіть жорстокосердні заговорили про мир і втихомирення війни. Квакери не вважають цей день святішим за будь-який інший день, тому що Ісус живе в наших серцях щодня, але ми раді сьогодні святкувати дух Великодня з українським християнським народом. Як сказано в Євангелії від Івана 1:9, Христос – справжнє Світло, Яке приходить у світ і світить кожній людині. Наступні півгодини ми молитимемося у тиші та насолоджуватимемося цим світлом, і ця молитва буде записана та опублікована, бо світло має світити для всіх.
Юрій Шеляженко:
Друзі, було несподівано радісно почути з Москви обіцянку припинити вогонь на Великдень, і я дуже щасливий, що Президент Зеленський у відповідь пообіцяв, що Україна буде дотримуватися тиші, якщо Росія буде дотримуватися тиші. На жаль, повідомлялося, що подекуди стрілянина продовжується. Будемо сподіватися і молитися, щоб це припинилося, щоб були чесно докладені зусилля для припинення вогню. Адже Ісус правильно казав, що кривда і лицемірство приносить одне горе (від Матвія 23:25), а миротворці стануть синами Божими (від Матвія 5:9). Щиро кажучи, один день – це мало, нам потрібен тривалий мир. Молімося за міцний мир в Україні та світі.
Роберт Барклі, квакерський богослов XVII століття, писав у своїй «Апології Істинної Християнської Божественності», що ми повинні відкинути всі традиції, навіть наші власні, оскільки традиції породжують незгоду, подібну до розбіжностей між грецькою та римською церквами щодо того, як має святкуватися Великдень. Цього року Папа Франциск і Патріарх Варфоломій, дай Боже здоров’я обом, погодилися, що спільна дата Великодня сьогодні є добрим знаком. І ми бачимо, що дух Великодня може об’єднати не лише духовних лідерів різних гілок християнства, але навіть земних суперників, таких як Путін і Зеленський. Можливо, це ненадовго, але коли традиція об’єднує, а не роз’єднує, ця традиція викликає любов.
Друзі звикли читати “Поради і питання” на молитовних зборах, тому я зроблю це.
Ми покликані жити «у чесноті такого життя і сили, що прибирає геть причини і приводи для всіх війн». Чи підтримуєте ви сумлінно наше свідчення про те, що війна та підготовка до війни несумісні з духом Христа? Шукайте все, що у вашому власному способі життя може містити зерна війни. Впевнено відстоюйте наше свідчення, навіть коли інші вчиняють або готуються вчинити акти насильства, але завжди пам’ятайте, що вони також є дітьми Бога.
Винесіть у Боже світло ті емоції, ставлення та упередження в собі, які лежать в основі деструктивного конфлікту, визнаючи свою потребу в прощенні та благодаті. Яким чином ви залучені до роботи з примирення між окремими особами, групами та націями?
Ми можемо досягти справедливості та миру без насильства та перемогти зло добром (до Римлян 12:21).
Нас надихає Нагірна проповідь, євангельські заповіді Христа про досконалу універсальну любов до всіх і кожної особи, про відмову вбивати чи навіть гніватися (від Матвія 5: 21-26, 43-48).
Ми любимо Мирне Свідчення і готові відстоювати його так само сміливо, як його відстоювали раніше дванадцять Квакерів у 1660 році, Джордж Фокс у 1651 році, ранньохристиянський мученик Максиміліан Тебеський та багато інших добрих людей.
Ми дбаємо про все життя і ведемо своє життя як священний експеримент, без будь-яких догм, але у пошуку і праці заради правди та досконалої любові, продовжуючи служіння у мирі та радісно прямуючи у світлі.
Ми віримо у внутрішнє світло правди, любові, гідності та сумління в кожній людині, незалежно від того, у якій духовній чи гуманістичній традиції людина зростала; кожна особа може казати правду і кожна особа має бути почутою.
Ми сподіваємося зберегти нашу надію, що колись збудеться пророцтво про те, що «Не підійме меча народ проти народу, і більше не будуть навчатись війни» (Ісаї 2:4; Міхея 4:3).
Фарук Джавед:
Будьмо щасливі, святкуймо воскресіння Христа!
Євген Макаренко:
Друзі, всім привіт. Дякую за такі півгодини, які провів з вами. Про існування квакерів в Україні чи взагалі дізнався тільки вчора, але аналіз свого особистого досвіду за допомогою Chat GPT мене привів до того, що дуже близькі погляди у вас, і впродовж цієї молитви за мир, коли я щиро молився за мир, мені прийшло таке питання. Чому протягом всієї відомої нам історії практично не було днів на Землі, коли не було війни? Від Chat GPT я дізнався, що у 15-20 століттях не було жодного дня, коли Земля цілком обходилася без війни, принаймні одна гаряча точка існувала щодня, згідно із базами даних Brecke Conflict Catalog, Correlates of War та Uppsala Conflict Data Program.
Артем Денисов:
На мою думку, зло вчиняє зло. Є як злі люди, так і добрі люди. Жодна людина не несе жодної відповідальності за світогляд та вчинки іншої людини, але всі ми, звісно, вболіваємо, молимось і намагаємось покращити цей мир і вчиняти дії, які допоможуть людям що вчиняють зле, переусвідомити їх вчинки, їх діяння та прийти до миру. На жаль, все це починається з того, що всі люди різні і одні люди обирають для себе шлях світла, інші люди обирають для себе шлях темряви, але деякі люди знаходять в собі сили і бажання вийти з темряви на світло.
Ми маємо також пам’ятати, що зло завжди обмежене, і навіть якщо зло панує десь якийсь проміжок часу на території Землі, цей час завжди лічений, він завжди закінчиться. Тільки воля Божа панує на Землі і буде панувати і далі.
Тому ми повинні розуміти і відмовлятися від спокус, не піддаватися злу і не шукати легких шляхів. Це розуміння, коли воно прийде до більшості людей, дійсно може допомогти зменшити рівень насилля та покласти край війнам.
Поки деякі люди вважають, що простіше щось відібрати, ніж створити, на жаль, вони будуть відступати від добра. Але Бог не дасть злу зайти надто далеко і не дозволить злу тривати вічно.
Бог зітре кожну сльозу з очей і всякий смуток минеться (Об’явлення 21:4).
Юрій Шеляженко:
Дякую пану Євгену, який розвинув тему “Порад і питань”, які ми сьогодні читали. Ми раді зустріти шукача правди і разом відповідати на виклик, висловлений у питанні: як ми можемо знайти корені зла, корені деструктивного конфлікту всередині себе.
Хоча треба пам’ятати також, що всередині нас, в кожній людині є іскра Божа, внутрішнє світло і корінь миру.
Бачу, що Артем також на цьому зосередився під час молитви. Я теж про це думав і зворушений сказати, що це не просто питання вибору між добром і злом, а це питання нашої здатності бачити правду.
Тому що, звичайно, наші відчуття, наше горе, наше співчуття до людей може підштовхнути нас до такого емоційного швидкого висновку, що війни ніколи не закінчуються, вони всюди продовжуються.
І дійсно, поки хоча б одна істота в світі страждає, ми маємо співчувати цьому стражданню.
Але ми не маємо також забувати, що поряд зі стражданням є любов Христова, радість життя. Є щастя завжди.
І мир завжди присутній з нами навіть під час найзапекліших, найкровопролитніших, найнесправедливіших воєн. Знаходяться люди, які відмовляються воювати. В багатьох домівках нема війни.
Коли десь є поле бою, завжди десь поряд є мирна галявинка, де світить сонечко і є люди, які не йдуть на поле бою, які йдуть до сонця, до світла, до Ісуса. Ніхто не може знищити всі мирні душі та всі мирні місця. І мир завжди присутній у церквах, бо всі церкви не можна зруйнувати. Навіть якщо путін зруйнував більше 600 українських церков, як сказав правду президент Зеленський, але все одно: всі церкви не можна зруйнувати. Я вам поясню, чому.
Справжня церква – це не будівля, справжня церква в наших серцях. Ісус живе всередині нас, і не можна все знищити, завжди є життя і завжди є мир в наших серцях.
І завжди є сумлінна відмова від вбивства, завжди є повага до священності людського життя. Тому мир завжди живе, і треба вміти помічати мир та розвивати мир.
Дехто каже: “20-те століття було повне світових війн”. Але перша світова війна була з 1914 по 1918 рік, друга світова війна була з 1939 по 1945 рік, тобто, всього 10 років зі 100, решту 90 років не було світових війн. Звичайно, були війни в окремих частинах світу, але в інших частинах світу не було війн. Виходить, що більшу частину XX століття в більшості частин світу панував мир. Це проста статистика.
Ми маємо пам’ятати про це і маємо бачити цей мир, цінувати його та розвивати його, бо він такий тендітний, треба про нього турбуватися, щоб не тільки ті, хто живе в мирі, насолоджувалися миром, але й щоб ті, хто страждають від воєн, також отримували необхідну допомогу і могли насолоджуватися миром.
Друзі, також маємо пам’ятати, що у нас не дебати, а молитовні збори, на яких ми обнімаємо дух миру, дух згоди. Хоча, звичайно, пошук правди та висловлення правди – це також внесок у пошук цієї згоди.
Дякуємо пану Євгену за пошук правди і завжди раді вітати на наших молитовних зборах. Діліться своїм духовним досвідом, він може бути викликом для інших, але це має бути також внесок в наш мир та порозуміння. Дякуємо вам за ваші молитви, пане Євгене.
Я хочу додати, що у Друзів є богословська ідея можливості досягнення досконалості, святості, праведності життя християн на Землі, і відповідно до цієї доктрини, людська природа не може бути безнадійно спорченою прокляттям будь-якого гріха, включаючи великий гріх війни, бо від цих гріхів Ісус врятував нас і ми прагнемо бути досконалими, як Ісус вчив нас (від Матвія 5:48). У численних богословських працях можна детальніше прочитати про доктрину досконалості, яку сповідують Друзі і яка допомагає нам розуміти, що світ не приречений жити у гріху війни, завжди є місце царству Божому серед нас завдяки нашій праведності.
Спасіння реальне, досконалість можлива після того, як Христос воскрес і спокутував наші гріхи, як зазначає Роберт Барклі в «Апології…»; і нам потрібно зміцнювати мирне царство навколо в цьому світі, сповненому страждань.
Ми не відчуваємо справжнього миру, коли бачимо несправедливість; нам потрібно бути співчутливими та дбайливо ставитися до кожної живої істоти, яка страждає від війни, і нам потрібно протистояти несправедливості ненасильницьким шляхом.
Але нам також потрібно поділяти радість і щастя кожної живої істоти, яка знаходить мир у душі та навколо, і нам потрібно зміцнювати цей мир, перетворюючи простори миру на весь всесвіт, перетворюючи моменти миру на вічність, несучи мир усім людям.
Нам потрібно слідувати баченню Джорджа Фокса, який бачив океан темряви та смерті, але бачив також безкінечний океан світла та любові понад океаном темряви.
Нам потрібно врятувати світ від воєн, відмовляючись вбивати, бо в океані світла немає місця для трансцендентного прокляття війни.
Іван Кохан:
Дорогі друзі, я теж хотів би сказати декілька слів. Я хочу сказати, що воскресіння Христа – це перемога життя над смертю. І я хочу всім побажати щастя в цей день, миру і спокою.
Людмила Гольчанська:
Хай буде мир в усьому світі.
Заключне слово:
Друзі, наші молитовні збори принесли мир, радість і натхнення в наше життя. Тримаймо у світлі всіх тих, хто страждає від воєн та інших несправедливостей. Гарного дня та приєднуйтеся до наступного Богослужіння.